Не варто очікувати реформ від влади, яка сидить на валізах
- 22 лютого 2017
- Відгуків: 0
- Переглядів: 544
-
Перелік майна та статків, що вказали в електронних деклараціях українські політики та чиновники, може бути неповним, адже багато хто з можновладців «забув» вказати в е-деклараціях свої закордонні рахунки та розкішні маєтки.
Разом з тим у ГПУ та НАЗК вже традиційно пообіцяли, що перевірять закордонні cтатки українських посадовців, які вони вказали у своїх електронних деклараціях, а ту нерухомість, яка не вказана, звичайно, перевіряти не будуть.
«Багато декларантів вказало рахунки за кордоном. Ми будемо звертатися до Державної фіскальної служби з проханням надати нам довідки про сплату податків в цих випадках. Наприклад, один з чинних міністрів вказав про наявність багатьох закордонних рахунків. А свої доходи оцінює досить скромно — близько 200 тис. грн за весь час роботи в Україні. При цьому він має куплену квартиру, авто та інші блага. Питання: чи сплачені при цьому податки з використаних закордонних коштів? Нерухомість за кордоном є предметом аналізу для НАЗК. Є стаття 368 пункт 2 Кримінального Кодексу про незаконне збагачення — це виключно підслідність НАБУ», — заявив Луценко. Між тим, як відомо, нерухомість за кордоном мають, як представники опозиції, так і президент та його соратники.
«Фірма Порошенка придбала маєток влітку 2008 року. Він тоді очолював Раду Національного банку України. На той момент Порошенко вже входив до двадцятки найбагатших українців як співвласник корпорації «Рошен» та «Укрпромінвест».
У фінансових звітах фірми Президента вказано, що вілла оцінена у 4 мільйони євро. На сьогодні це близько 120 мільйонів гривень. Цю віллу Петро Порошенко ніколи не вказував у своїй декларації у розділі «Нерухомість», — йдеться у повідомленні ЗМІ.
У близького друга та сораптника президента Ігоря Кононенка теж є нерухомість за кордонном: йому належать дві вілли в Іспанії.
«Зокрема, іспанська фірма Lancashire Big SL депутата Ігоря Кононенка має у власності майже 26 соток землі просто на узбережжі Середземного моря. На другу задекларовану іспанську фірму Кононенка Treck Holdings Coast оформлений маєток, що стоїть за два кілометри від земельної ділянки. Будинок площею 768 квадратних метрів розташований у другій лінії від моря. Звідси до іспанської резиденції Порошенка — 25 хвилин на авто», — пишуть українські ЗМІ.
Зберігає гроші в офшорних зонах, за даними медіа, і Юлія Тимошенко. Так, у травні 2015 р. колишній заступник Генпрокурора Микола Обиход поширив інформацію про те, що на офшорних рахунках Юлії Тимошенко перебуває мільярд доларів США. До речі, за інформацією у ЗМІ, на доньку Юлії Тимошенко зареєстрована елітна нерухомість у США.
У лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка є квартира, площею 220 квадратних метрів у столиці Росії Москві, яку він, до речі, у своїй декларації вказав, як майно дружини.
Мають розкішні маєтки за кордонном і українські олігархи, як от Віктор Пінчук, Ігор Коломойський та Рінат Ахметов.
Разом з тим, беручи приклад з Віктора Януковича та його команди, які після кривавих подій Революції Гідності втекли в Росію, українська влада, маючи нерухомість та рахунки в іноземних державах, теж готова будь-якої миті покинути Україну. Відтак для українського суспільства постає засадниче питання: а чи зацікавлені ці люди, які фактично сидять на валізах і готові у випадку чого миттєво чкурнути на свої середземноморські вілли, у реформах, боротьбі з корупцією та розвитку України загалом? На цю важливу тему «Вголос» розмовляє з політичними аналітиками та експертами.
Якщо говорити про можливості тих, хто при владі, то державу залишають ті представники, які не витримали певної конкуренції і конкуренти погрожують їм руйнуванням бізнесу чи політичною розправою. Наша політична система — це своєрідна «лазаренківщина», яка означає грабунковий, трофейний підхід до держави. І на сьогодні «лазаренківщина» — це ще особливий підхід до тих, хто отримав ту чи іншу владу, яка використовується тимчасово і в разі чогось політик готовий не лише покинути владу, а й країну зі всім награбованим. В цьому сенсі нинішній склад політичної еліти нічим не відрізняються від попередньої. А тому криза влади чи новий суспільний конфлікт, чи дострокова зміна влади призведе до того, що багато представників чинної влади будуть вимушені шукати інших доль в інших країнах. Куди вони побіжать? Очевидно, для цього варто звернути увагу на те, де вони тримають власні фінансові ресурси та де у них є нерухомість. І скоріш за все їхнім наступним пунктом призначення буде багатий Захід з певними безпековими гарантіями. Вони, умовно кажучи, на «лижах» стоять кожного дня, але коли вони на цих лижах почнуть рухатись у бік Заходу, все залежить від характеру зміни влади — цивілізованого і демократичного чи реваншистського.
Разом з тим у ГПУ та НАЗК вже традиційно пообіцяли, що перевірять закордонні cтатки українських посадовців, які вони вказали у своїх електронних деклараціях, а ту нерухомість, яка не вказана, звичайно, перевіряти не будуть.
«Багато декларантів вказало рахунки за кордоном. Ми будемо звертатися до Державної фіскальної служби з проханням надати нам довідки про сплату податків в цих випадках. Наприклад, один з чинних міністрів вказав про наявність багатьох закордонних рахунків. А свої доходи оцінює досить скромно — близько 200 тис. грн за весь час роботи в Україні. При цьому він має куплену квартиру, авто та інші блага. Питання: чи сплачені при цьому податки з використаних закордонних коштів? Нерухомість за кордоном є предметом аналізу для НАЗК. Є стаття 368 пункт 2 Кримінального Кодексу про незаконне збагачення — це виключно підслідність НАБУ», — заявив Луценко. Між тим, як відомо, нерухомість за кордоном мають, як представники опозиції, так і президент та його соратники.
Іспанська вілла Порошенка, московська квартира Бойка та закордонні рахунки Тимошенко
Зокрема, журналісти неодноразово повідомляли про закордонну нерухомість українського президента, зокрема, про маєток в Іспанії. Так, вілла Петра Порошенка знаходиться на березі Середземного моря у містечку Аталая-Ісдабе в муніципалітеті Естепона на півдні Іспанії. Це — двоповерхова вілла на 1254 квадратних метри у середземноморському архітектурному стилі з басейном. Також, разом з віллою у Порошенка є 26 соток іспанської землі.«Фірма Порошенка придбала маєток влітку 2008 року. Він тоді очолював Раду Національного банку України. На той момент Порошенко вже входив до двадцятки найбагатших українців як співвласник корпорації «Рошен» та «Укрпромінвест».
У фінансових звітах фірми Президента вказано, що вілла оцінена у 4 мільйони євро. На сьогодні це близько 120 мільйонів гривень. Цю віллу Петро Порошенко ніколи не вказував у своїй декларації у розділі «Нерухомість», — йдеться у повідомленні ЗМІ.
У близького друга та сораптника президента Ігоря Кононенка теж є нерухомість за кордонном: йому належать дві вілли в Іспанії.
«Зокрема, іспанська фірма Lancashire Big SL депутата Ігоря Кононенка має у власності майже 26 соток землі просто на узбережжі Середземного моря. На другу задекларовану іспанську фірму Кононенка Treck Holdings Coast оформлений маєток, що стоїть за два кілометри від земельної ділянки. Будинок площею 768 квадратних метрів розташований у другій лінії від моря. Звідси до іспанської резиденції Порошенка — 25 хвилин на авто», — пишуть українські ЗМІ.
Зберігає гроші в офшорних зонах, за даними медіа, і Юлія Тимошенко. Так, у травні 2015 р. колишній заступник Генпрокурора Микола Обиход поширив інформацію про те, що на офшорних рахунках Юлії Тимошенко перебуває мільярд доларів США. До речі, за інформацією у ЗМІ, на доньку Юлії Тимошенко зареєстрована елітна нерухомість у США.
У лідера «Опозиційного блоку» Юрія Бойка є квартира, площею 220 квадратних метрів у столиці Росії Москві, яку він, до речі, у своїй декларації вказав, як майно дружини.
Мають розкішні маєтки за кордонном і українські олігархи, як от Віктор Пінчук, Ігор Коломойський та Рінат Ахметов.
Разом з тим, беручи приклад з Віктора Януковича та його команди, які після кривавих подій Революції Гідності втекли в Росію, українська влада, маючи нерухомість та рахунки в іноземних державах, теж готова будь-якої миті покинути Україну. Відтак для українського суспільства постає засадниче питання: а чи зацікавлені ці люди, які фактично сидять на валізах і готові у випадку чого миттєво чкурнути на свої середземноморські вілли, у реформах, боротьбі з корупцією та розвитку України загалом? На цю важливу тему «Вголос» розмовляє з політичними аналітиками та експертами.
Руслан Бортник, політичний консультант, політолог, директор Українського інституту менеджменту та політики
Те, що в українських можновладців усі рахунки та маєтки є за кордоном — це елемент того, що українська влада, зокрема конкретні її представники не пов’язують свою долю з Україною, і, як наслідок, вони дуже швидко можуть звідси втекти. Адже закордоном вони мають не лише нерухомість чи рахунки — там вчаться і живуть їхні діти, там сконцентровані їхні основні активи, українські політики там лікуються, вони там відпочивають. І в принципі проблема сучасної України в тому, що ті, хто сьогодні при владі, в Україні просто заробляють за рахунок того, що у нас корупція і відсутність ефективного законодавства. Але зі своїми родинами живуть вони за кордоном і саме там вони бачать своє подальше майбутнє. Через те ці люди тут себе поводять не як господарі, а як експлуататори. І дійсно проблема нерухомості за кордоном — це показовий для українців елемент. Бо поки ці люди бачитимуть себе не у цій країні, поки українським політикам буде просто заборонено на певний час мати там будь-які статки, поки діти цих політичних еліт разом з дітьми українців не навчатимуться у наших школах чи ВНЗ — доти ці люди не будуть зацікавлені в Україні, її розбудові й доти не варто сподіватись на суттєве покращення життя в цій державі.Сергій Гайдай, політтехнолог. Директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства Гайдай.Ком
Це з одного боку філософське питання, відповідь на яке очевидна: корумпована політична система, яка зараз існує — це джерело збагачення для діючої влади. Вони ніколи не будуть зацікавлені у проведенні антикорупційних реформ, бо зламати систему — це означає позбутись джерел фінансування. Вони звідси забирають гроші, щоб покласти їх в іноземні банки, інвестувати в чужу економіку. А про реформи наша влада говорить тому, що балакати про реформи — це виглядати чесним і нормальним політиком, подобатись виборцям, а паралельно ще й дурити голови західним партнерамАндрій Єрмолаєв, політолог
Українська держава була і залишається державою корпорацій. В нас основні державні інституції знаходяться в оренді окремих корпоративних груп. За останніх десять років така система остаточно сформувалась і зберігається до сьогодні. Розпорядниками державних інституцій, які використовують державні інструменти задля потреб свого бізнесу чи економічних інтересів в цілому є бюрократичні прошарки пануючої влади з олігархічного класу. І в цьому сенсі більшість представників української влади, які працюють у законодавчій, виконавчій сфері чи у силових структурах є представниками пануючих прошарків. Більше того, я визначаю нинішню українську державу, як державу найманого насилля, адже в Україні ні для кого не таємниця, що рішення суду чи силову дію можна неформально замовити та профінансувати.Якщо говорити про можливості тих, хто при владі, то державу залишають ті представники, які не витримали певної конкуренції і конкуренти погрожують їм руйнуванням бізнесу чи політичною розправою. Наша політична система — це своєрідна «лазаренківщина», яка означає грабунковий, трофейний підхід до держави. І на сьогодні «лазаренківщина» — це ще особливий підхід до тих, хто отримав ту чи іншу владу, яка використовується тимчасово і в разі чогось політик готовий не лише покинути владу, а й країну зі всім награбованим. В цьому сенсі нинішній склад політичної еліти нічим не відрізняються від попередньої. А тому криза влади чи новий суспільний конфлікт, чи дострокова зміна влади призведе до того, що багато представників чинної влади будуть вимушені шукати інших доль в інших країнах. Куди вони побіжать? Очевидно, для цього варто звернути увагу на те, де вони тримають власні фінансові ресурси та де у них є нерухомість. І скоріш за все їхнім наступним пунктом призначення буде багатий Захід з певними безпековими гарантіями. Вони, умовно кажучи, на «лижах» стоять кожного дня, але коли вони на цих лижах почнуть рухатись у бік Заходу, все залежить від характеру зміни влади — цивілізованого і демократичного чи реваншистського.
Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»
А їм нічого не потрібно робити, адже чимало наших політиків і так там уже живуть. Реформи їм не вигідні. Бо будь-які реформи — це виконання вимог Євросоюзу в тому плані, що стосується боротьби з корупцією. А побороти корупцію, означає обмежити свої доходи та доходи свого бізнесу, а тому в нас реформи неможливі. І безвізове питання з ЄС полягає не у поганих європейських політиках, а у тому, що наші політики не бажають створювати антикорупційні суди, прокуратуру. Ми знаємо, як недавно прославився один заступник міністра Міністерства закордонних справ, який запропонував, аби Україні приймала біженців із Сирії. Він же розуміє, що говорить дипломатичну дурницю, але це робиться для того, щоб наші корумповані чиновники сказали: а от Україна відмовилась приймати біженців, а тому ЄС не дасть нам безвізовий режим. Вони аналогічно прикриваються і МВФ, встановлюючи високі тарифи та пенсійний вік. Хоч насправді поки у них будуть вілли і гроші за кордоном — доти у нашій країні нічого не зміниться, просто нас грабуватимуть «нові обличчя».
Марія Чижевська,
«Вголос»
vgolos.com.ua