Рідні свята наших Предків
- 31 березня 2017
- Відгуків: 0
- Переглядів: 488
-
КВІТЕНЬ
11 квітня — свято Водяника, яке пов’язане з розлиттям річок, повенями навесні. Вшановують Водяника, щоб не затопив хату, город, будiвлi тощо.13 квітня — Рахманський Великдень, або Права Середа. Це свято Прави — Світу Богів, Божественного закону, за яким живе Всесвіт. Пускають на воду шкаралупу з великодніх писанок та крашанок для «paхманів» (може, брагманiв). За повір’ями, вона допливе до них на Купайла i сповістить, коли свято. Святкується в середу, на 25 день після Великодня Дажбожого.
15 квітня — Яровит — загальнослов’янський Бог війни й одночасно Бог весняного пробудження Природи, плодючості. Також вважається джерелом несподіваних благ i багатств. Йому присвячують веселощі, танці, пicні. Гойдалки, ритуальне качання по землі.
22 квітня — Велика Лада (Красна Гора), Лельник — вшанування Богинi шлюбу, весiлля, покровительки дощу, врожаю. Їй приносять жертви у виглядi білого хліба і бiлого пiвня — задобрюють перед весiллям, щоб шлюб був щасливим. На честь Лади дiвчата водять хороводи, спiвають пiсень. Весняна гра «А ми просо сiяли…». На Ладу i Лелю спiвають пiснi, якi називаються «ладовиці», а сам обряд має назву «ладування». Значення обряду — упорядкування хаосу, встановлення рівноваги в Природі, в душі. Дiвоче свято краси і любові. Дівчата співають веснянки, водять хороводи на честь доньки Великої Лади — Богині Лелі.
23 квітня — Ярило (Орій). Ярило — Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті і полум’яного кохання. Це чоловiче свято. Чоловіки приносять у жертву пiвня, споживають йогo в полi (без жiнок). Ритуальне пиво бризкають на вогoнь. Ярило вiдчиняє небо i зелені трави: до cxiд сонця умиваютъся цiлющою росою, обходять ниву з хлібом, палять вогнища. Дівчата обирають найкращого парубка, квітчають вінком, саджають на коня і водять від хати до хати з побажанням родючості.
Підготував до друку голова Бориспільської громади Українських рідновірів «Поляни»,
жрець Вогнедар
(За язичницьким календарем «Коло Свароже» на 7525 літо,реконструкція професора Галини Лозко)